СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ

Автор:Турченко К.П.

Теорія виховання у вищій школі

травень 2020 рік

СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ

Анотація. У даній статті розглянута проблема формування у студентів вищих навчальних закладів відповідального ставлення  до  навчання. Визначається поняття мотивації з точки зору вчених, розглянуті проблеми відсутності мотивації у студентів, враховано емоційний аспект мотивації, а також подані поради щодо її підвищення у студентів при навчанні, та формування в них відповідальності для кращої  професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

Ключові слова: відповідальність, мотивація, студенти, навчання, викладач .

Аннотация. В данной статье рассмотрена проблема формирования у студентов ответственного отношения к учебе в вузе. Определяется понятие мотивации с точки зрения ученых, рассмотрены проблемы отсутствия мотивации у студентов, ее эмоциональный аспект, а также представлены советы по повышению мотивации студентов при обучении и формирование у них ответственности для лучшей профессиональной подготовки будущих специалистов.

Ключевые слова: ответственность, мотивация, студенты, обучение, преподаватель.

Abstract. This article discusses the problem of forming students with a responsible attitude to study at universities. The concept of motivation from the point of view of scientists is defined, the problems of lack of motivation at students, the emotional aspect of motivation, as well as the tips on increasing the students' motivation in studying and forming responsibility for them, for better professional training of future specialists are considered.

Key words: responsibility, motivation, students, training, teacher.

Постанова проблеми. Важливою складовою успішного навчального процесу вищої школи є позитивна мотивація студента, його самоорганізація та усвідомлений вибір майбутньої професії. Формування мотивації до навчання неможливе без стійкої навчально-пізнавальної діяльності, відповідального ставлення самого студента, зацікавленість у майбутній професії. Безперечно, існує безліч факторів, які можуть впливати на стан мотивації студента. Проблематикою роботи є особливості процесу формування мотивації при вивченні іноземної мови для професійного розвитку майбутніх спеціалістів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У працях багатьох педагогів висвітлюється проблема низької мотивації студентів до навчання. У дослідженнях С. В. Бобровицької, О. В. Гилюн проведено аналіз мотивів вступу до вищого навчального закладу; у роботах Н. П. Волкової, А. І. Гебос, В. В. Полянської виділено умови, які сприяють формуванню у студентів позитивної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності. У психологічній літературі відповідальність виступає як психічний стан особистості (Б.Ананьєв, О.М. Леонтьєв, К. Муздибаєв, Д. Узнадзе). Аналіз літератури засвідчує, що проблема формування відповідального ставлення та різні її аспекти досліджували Н. Бібік, Ф. Борисова, М. Боришевський, В. Городенко, О. Савченко, В. Татенко та інші. На думку В. Є. Михайличенко відповідальність   - це «необхідність, обов'язок відповідати за свої дії, вчинки, бути відповідальним за них» [ 4 ].

Мета: дослідити питання низької мотивації студентів до навчання та визначити певні умови, що впливають на формування позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Завдання статті: розглянути теоретичний аспект проблеми, та за допомогою анкетування провести власні спостереження щодо формування мотивації, з’ясувати основні чинники, що на неї.

Виклад основного матеріалу. У сучасних дослідженнях стверджено, що мотивація включає всі види спонукань, а саме: потреби, інтереси, мотиви, цілі, схильності, налаштування тощо, тобто мотивація – це опосередкована процесом її віддзеркалення суб'єктивна детермінація поведінки людини.

Основним у визначенні мотивації є відповідальність, якій, як філософській категорії виступає суспільна природа людини. Саме суспільні умови життя покладають на кожного індивіда цілком визначені обов'язки, за виконання яких він відповідає.

За визначенням Н. Лисовець, мотивацію складають дві групи явищ:

1. сукупність мотивів або чинників як індивідуальна система мотивів;
2. динамічна освіта, процес, механізм, тобто система дій з активізації мотивів певної людини [3 ].

Дослідниця вказує на значущість позитивних мотиваційних орієнтацій в успішності студентів. Найбільше пов'язаними з успішністю виявилися орієнтації на процес і на результат, меншою мірою – орієнтація на «оцінку викладача».

У науковій теорії та практиці прийнято розрізняти такі поняття, як «мотив» та «мотивація». Різні види мотивів та їх формування (мотивацію) у ВНЗ вивчали А. М. Алексюк, С. С. Архангельський, І. В. Зайцева та ін.

О. Н. Черняк у своєму дослідженні вказує, що мотив – це опредмечена потреба, тобто прагнення, бажання володіти чимось конкретним (дипломом вищої освіти, професією, іноземною мовою тощо). Неопредмечена потреба ще не є мотивом, оскільки не визначає характеру діяльності, тому що не має предмета, на який спрямована дія. Предмет, у свою чергу, окреслюється лише тоді, коли людина починає діяти [6].

М. О. Казакова стверджує, що професійну мотивацію зведено до трьох основних комплексів: інтерес, обов’язок, самооцінка професійної здатності. Безпосередній інтерес (виникає на основі привабливості змісту та процесів конкретної діяльності) включає професійно-специфічний інтерес (інтерес до предметів, до процесів праці, що характеризують її основні функції, а також до результатів, які виражаються у створених продуктах, наданих послугах тощо); загальнопрофесійний інтерес (виникає на основі привабливості найбільш загальних властивостей професії); романтичний інтерес (базується на уявленні про незвичайність певної професії); ситуативний інтерес (формується на основі випадкових, нетипових для певної професії ознак).

Опосередкований інтерес (зумовлений деякими організаційними, соціальними та іншими характеристиками професії) включає професійно-пізнавальний інтерес (базується на прагненні до пізнання певних природних, технічних, гуманітарних та інших процесів і явищ) [2].

Мотивом суспільного обов’язку у виборі професії є усвідомлення студентом реальної суспільної користі від своєї участі в певній сфері діяльності, переживання особистої відповідальності за успішну працю, готовність до подолання можливих моральних і фізичних труднощів.

На думку дослідниці [2], можна виділити чотири основних групи мотивів обов’язку:

а) відповідальність щодо повсякденних професійних обов’язків і вимог;

б) прагнення до вдосконалення майстерності в обраній справі;

в) новаторство у праці та організації;

 г) загально-альтруїстичні прагнення.

Для детальнішого дослідження поставленої проблеит нами юуло проведене емпіричне дослідження, основною метою якого і було з’ясувати фактори, які впливають на формування ставлення студента до навчання. В опитуванні взяли участь 30 студентів.

Завдання анкети було таке: Шановні респонденти ! Просимо Вас надати відповідь на питання анкети  з метою вивчення факторів, що сприяють формування у студентів відповідального ставлення до навчання. Згадайте, що саме Вас мотивує до навчання, які внутрішні ресурси допомагають Вам у формуванні відповідальності, які заохочення від університету та держави могли б вплинути на якість вашої роботи в процесі навчання.

Оберіть будь ласка ті варіанти відповідей, які якомога точніше відображають Вашу думку, або напишіть свій варіант відповіді, відповідаючи на варіанти «інше».

Ваша анкета є анонімною, результати будуть використанні в узагальненому вигляді, але Ваша особиста думка та думка ваших колег допоможе вирішити важливі питання, пов’язані з підвищенням якості відповідального ставлення студентів до навчання.

Результати дослідження показали, що:

1. Чому надали вибір саме цій спеціальності:

45% студентів обрали спеціальність, тому що порекомендували батьки; 30% - друзі обрали дану професію, так як важчають її престижною в наш час; 10%  - престижність вищої освіти; і лише 15% відчувають, що це їхнє покликання і вважають цю професію справою всього життя.

Cхема 1.

2. Чи залежить Ваша відповідальність до навчання від того чи бачити ви себе в цій професії у майбутньому ?

На це запитання 40 % студентів відповіли «так», 25%, що «не залежить». Інша частина вказала «інше» або лише частково залежить, оскільки чітких планів щодо майбутнього не мають.

Схема 2.

3. На Вашу думку, чи впливають батьки на формування в студентів  відповідального ставлення до навчання?

70% студентів дали позитивну відповідь, 25% вказали, що ні, а решта обрали інше.

Схема 3.

4. Наступне запитання мало на меті дізнатись, що саме спонукає студентів до відповідального навчання.

Таблиця 1.

5. Наступне питання показує, чи легко дотримуватись дисципліни в процесі навчання. Більшість респондентів, а саме (82%) вказало, що зовсім нелегко. Решта вказали, що легко.

6. На Вашу думку, від яких умов більшою мірою залежить формування позитивного ставлення до навчальної діяльності?

Таблиця 2.

7. Протягом опитування звернули увагу і на те, чи може пізнавальна активність спонукати до формування відповідальності?

58% опитуваних дали відповідь, що може, адже активні студенти переважно самостійні. 40% вказали, що не впливає. 2% вказали свій варіант, а саме, що все залежить  від характеру та психології, тобто способу мислення студента.

Схема 4.

8. Одним із запитань було з’ясовано, що певною мірою хороші результати у навчанні, впливають на подальше ставлення до навчання. А саме:

Таблиця 3.

9. Метою цього запитання було з’ясувати, чи впливає особисте ставлення до викладача на ставлення до предмета? Оскільки особистісні стосунки теж відіграють роль у формуванні позитивного чи негативного ставлення до вивчення предмета.

Таблиця 4.

10. Завдяки цьому запитанню, ми намагались дізнатись, що ж впливає на відповідальне ставлення студентів до навчання.

Таблиця 5.

Висновки. Одним із найважливіших питань сучасної педагогіки залишається формування позитивного ставлення до навчання, адже саме це забезпечить успішне здобуття професії. Чимало чинників впливають на формування відповідальності, мотивації, особистого ставлення до навчання.

Проводячи дослідження щодо особливостей формування у студентів відповідального ставлення до навчання, було з’ясовано, що на формування мотивації у студента впливають як внутрішні (особисте ставлення до викладача, зацікавленість у вивченні предмета), так і зовнішні чинники (вплив друзів, батьків, колективу). Респонденти вказали, що вже досягнуті успіхи також допомагають самомотивації, адже хочеться досягти ще більшого результату.

Загалом, можна виокремити такі фактори, які впливають на формування мотивації у студента:

1.Особисте ставлення до предмета;

2.Бажання здобути хорошу перспективну професію;

3.Вплив батьків (заохочування);

4. Професіоналізм викладача;

4.Почуття обов’язку.

Список використаної літератури

1. Глассер У. Школа без неудачников / У. Глассер. – М. : Прогресс, 2018. – 184 с.
2. Казакова  М.О.  Дослідження  професійної  мотивації  студентів педагогічного вузу / М.О. Казакова // Випускна кваліфікаційна робота. – 2016 р.
3. Лисовец, Н.М. Профессиональная мотивация студентов как способ активации обучения [Электронный ресурс] / Н.М. Лисовец. – Режим доступа:https://www.masters.donntu.edu.ua/2012/iem/temnenko/library/article5.htm.
4. Михайличенко В. Є. Роль мотивації навчально-пізнавальної діяльності у формуванні професійної спрямованості студентів/ В. Є. Михайличенко, В. В. Полянська // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2017. – Вип.17 (70). – С. 320–327.
5. Система дидактичних принципів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://readbookz.com/book/172/5448.html
6. Черняк Н.О. Формування мотивації студентів до навчання у ВНЗ. – 2013 р.